Дитина:
– Скажи мені, мати,
Де йде сонце спати?
Мати:
– За високу гору,
В золоту комору.
Дитина:
– А хто йому стелить
На білій постелі?
Мати:
– Зіронька вечірня,
Гарна, як царівна.
Дитина:
– Хто ж його колише
Усе тихше й тихше?
Мати:
– Соловей піснями,
Тиха нічка снами.
Дитина:
– А які сни має,
Коли засинає?
Мати:
– Сняться йому квіти,
Що вдень для них світить.
Дитина:
– А хто його збудить,
Як світати буде?
Мати:
– Пташечки веселі
Збудять із постелі.
Дитина:
– А на що, як встане,
То найперше погляне?
Мати:
– На тебе, серденько,
Як встанеш раненько.
