Марійка Підгірянка – Сади навесні: Вірш

У садах, у час квітневий,
Скрізь біліє цвіт вишневий,
На яблунях – рожевіє,
Всі квіточки сонце гріє.
Сонце гріє, дощик росить,
Бджілка з квіту медок носить.
Ніженьками пил згортає,
Серединку запиляє.
Мине весна, цвіт одквітне,
Прийде літечко привітне…
Іде літо, припікає,
Овоч соком наливає.
Прийде, прийде час багатий —
Плоди будуть дозрівати,
А їх осінь розмалює
І діточкам подарує.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марійка Підгірянка – Сади навесні":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марійка Підгірянка – Сади навесні: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.