Марійка Підгірянка – Співанка про місяці: Вірш

Ой місяць січень кличе мороза,
Морозить лиця, щипає носа.

А місяць лютий вітрами дує,
На водах з льоду мости будує.

Березень-місяць льоди поломить,
Весняну пісню річка задзвонить.

Квітами квітень всіх привітає,
Усі садочки порозквітає.

Гей, травень прийде у дні чудові,
Простелить всюди трави шовкові.

А місяць червень луги покосить,
Червоним соком ягідки зросить.

А місяць липень гарячим літом
Обсипле липи пахучим цвітом.

А місяць серпень серпом задзвонить,
Достиглий колос додолу склонить.

Вересень-місяць добре газдує,
Овоч смачненький дітям дарує.

А місяць жовтень мряку розсіє,
В лісах, в садочках лист пожовтіє.

А листопад той жалю не має,
З дерев останнє листя зриває.

А місяць грудень на радість людям –
Сніжки присипле замерзле груддя…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марійка Підгірянка – Співанка про місяці":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марійка Підгірянка – Співанка про місяці: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.