Вже прилинула весна,
Люба, мила, голосна,
Забриніли потічки,
Заспівали пташечки,
Зашуміли дерева,
Простелилася трава.
Вже маленькі хлопчики
Скачуть, як горобчики,
Тут кидаються м`ячем,
Туди котять обручем,
Там квітки зривають,
Весело гуляють.
Молоденькі котики
Стрибають на плотики,
Проти сонця гріється
І лапками миються.
Коли умиваються,
Гостей сподіваються,
То гостей чекають,
Радо виглядають.
* * *
Ту-ру, ту-ру, то-ру,
Їде віз під гору,
А із гори в долину,
До бабусі в гостину.
Їде батько й матуся,
Їде тітка Олюся,
Їде Юрчик-синочок –
Гостей повен візочок.
А бабуся старенька
Любим гостям раденька,
Любих гостей вітає,
Хлібом-медом приймає.
* * *
До Юрка привітна
Біжить чорна кітка:
На дві лапочки стає,
Дві передні подає,
Весело муркоче,
З Юрком гратись хоче.
* * *
Біжить біла кізонька,
Шовкова борідонька,
Рівнесенькі ріжки,
Тонесенькі ніжки.
Біжить кізка: туп-туп,
Тут є Юрчик, тут, тут.
Як він мене попасе,
Конюшини принесе, –
Я дам йому молочка
До нового банячка
Звечора і зрана –
Густого як сметана.
* * *
Козеня біжить: ме-ме,
Де то Юрчик? Де він, де?
Погуляти підемо,
Гратись разом будемо,
Ой будемо бігати,
Ой будемо плигати
По горбочку-бережку,
Зеленому моріжку.
І в лісок зайдемо,
Дещо там знайдемо:
Я – грабову гілку,
А Юрко – сопілку.
