Марійка Підгірянка – Вечір: Вірш

Як вечір тіні стелить,
В печі огонь горить,-
Малят гурток веселий
В закутині сидить:
Дві дівчини русяві,
Дві лялі кучеряві,
А котик наш, Муркотик,
Співає: мур – мур – мур!
Ще й Місенько кошлатий
Зкуточка визира…
А лялі раді б спати,
Бо спати їм пора.

Свою Даруся чеше,
Марусенька колише,
А котик наш, Муркотик,
Співає: мур – мур – мур!..

Давно вже лампа світить,
Ляльки спокійно сплять.
Чемненькі, пильні діти
При столику сидять:
Даруся – вишиває,
Марусенька – читає,
А котик наш, Муркоти,
Усе своє: мур – мур!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марійка Підгірянка – Вечір":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марійка Підгірянка – Вечір: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.