Хоч спохмурніє небо весняне.
Хоч обіллється дощем рясним,
А тільки сонце з туману гляне —
І вже веселка цвіте над ним.
Знов веселково сіяють квіти
На чисто вмитій дощем землі.
Знов вибігають гуляти діти
І знов щебечуть пташки в гіллі.
- Наступний вірш → Марійка Підгірянка – Літо
- Попередній вірш → Марійка Підгірянка – Зимові радощі
(Оцінок ще немає)