Марійка Підгірянка – Впала ожеледа: Вірш

Впала ожеледа
З високого неба, —
Чого ж мені, чого ж мені
До шевчика треба?..

Треба мені, треба
Чобітки пошити,
Щоб по ковзькій ожеледі
До школи ходити.

Впала сніговиця
З високого неба, —
Чого ж мені, чого ж мені
До стельмаха треба?..

Треба мені, треба
Сани змайструвати,
Щоб із гори високої
В долину з`їжджати.

Впала темна нічка
З високого неба, —
Чого ж мені, чого ж мені
Додомоньку треба?..

Треба мені, треба
Хатку звеселяти,
Як по праці батько й мати
Будуть спочивати…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марійка Підгірянка – Впала ожеледа":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марійка Підгірянка – Впала ожеледа: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.