Було в Юрця коти два,
Невеличкі обидва.
Цей чистецький – то Жмурко,
А брудненький – то Хмурко.
Жмурко чисто лапки мив
І обачно скрізь ходив.
Хмурко часто в комин ліз,
Став неначе шмаровіз.
Раз Юрко сніданок їв,
Коло столика сидів.
Біля Юрчика Жмурко
Пив тепленьке молоко.
Поміж них Хмурко – тарах! –
А мав сажу на лапках.
Де ллиш лапкою ступив –
Чорний слід там залишив.
Узяв Юрко прутика,
Хап брудного котика,
Перетріпав кожушину,
За віконце Хмурка кинув.
Виліз котик наш на плотик,
Миє лапки, миє ротик.
Аж як вмиється чистенько,
Можна гратись з ним гарненько.
