Подаровано на свято
Гнату
гарний автомат!..
А Славко кепкує з Гната:
— Сміх та й годі:
Гнат — солдат?!
Не встаєш ти вранці-рано,
ждеш, щоб хтось тебе збудив,
і ховаєшся старанно
од холодної води.
Знай:
не будеш гартуватись,
а ховатись у куток,
то не те, що у солдати,—
не візьмуть і в дитсадок!
- Наступний вірш → Марія Чепурна – Про песика
- Попередній вірш → Марія Чепурна – У моєї мами