Де берези та дуби —
там збирала я гриби.
І опеньки-тонконіжки
і лисички, й сироїжки
в кошик дружно —
стриб та стриб!..
Де ж подівся білий гриб?
Мабуть, він маленький ще,
підростає під кущем:
ще стрибати не навчився —
ось тому і зачаївся…
- Наступний вірш → Марія Чепурна – Вітри
- Попередній вірш → Марія Чепурна – Струмок