Через луг струмочок біг,
у траві спочити ліг:
потягнувся на два боки –
став, як річенька, широкий.
- Наступний вірш → Марія Чепурна – Крапля сонця
- Попередній вірш → Марія Чепурна – Про песика
Через луг струмочок біг,
у траві спочити ліг:
потягнувся на два боки –
став, як річенька, широкий.