Ніченька до люльки підійшла навшпиньки,
Усміхнулась місяцем — глядить сон дитинки:
Ніченька побачила чудеса казкові —
Як гуляють вогники у гіллі діброви,
Птах із ниток золота сплів гніздо на стрісі,
Ніченька замислилась: «Схоже так на місяць»…
В те гніздечко бережно зіроньки поклала,
Щоб яскраві птахи звідти вилітали.
Ніченька схилилася ніжно над дитятком —
Малюку наснилися зорі-пташенятка.
- Наступний вірш → Марія Дем’янюк – Натомився
- Попередній вірш → Михайло Івасюк – Колискова
(Оцінок ще немає)