Марія Хоросницька – Ікона: Вірш

У моїй малій кімнаті
й не пахне достатком:
ліжко, стіл і Божа Матір,
що кормить дитятко.

Не картина, не малюнок,
не просто — мадонна!
Перший мамин подарунок
ця свята ікона.

Ще, як був я немовлятком,
ледь ставав на ніжки,
почепила її мати
на стіні над ліжком.

Щоб я мав добро усюди,
щоб серце не камінь…
Хай, що хочуть, кажуть люди,
а я вдячний мамі.

Опускаюсь на коліна
і тричі хрещуся:
— Во ім’я Отця і Сина,—
Пречистій молюся.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Хоросницька – Ікона":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Хоросницька – Ікона: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.