Я навчився вже читати
складно, плавно,
як і слід.
«Добре, синку»,— каже мати.
«Гарний хлопець»,— хвалить дід.
І бібліотеку маю,—
подивіться, скільки книг!..
Залюбки щодня читаю —
прочитати всіх не встиг.
І малюнки я повинен
розглядати
кожний раз…
Бо для кого ж ці картини
намальовані? Для нас!
