Дзвонить дзвоник
на перерву,
залишаєм шумно
клас.
Із каштанів
сонця мерву
вітерець
мете на нас.
Ми
прижмурюємо вічі,—
он ти, веснонько,
яка!..
Засвітила
білі свічі
на зелених
свічниках.
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Дружба
- Попередній вірш → Марія Хоросницька – Голуби