Тінь грайлива від дерев.
Кам’яний у тіні лев.
В ніздрях — вітер, жар — в очах,
буйна грива, що аж страх!
Так стоїть лев день і ніч
протягом цілих сторіч.
В тінях-затінках дерев
не один у Львові лев.
Може, сотня, може, й дві,
і всі леви — вартові.
Як зачепить нас хто-будь, —
леви зразу заревуть!
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Розповідь про Тарасову вербу
- Попередній вірш → Марія Хоросницька – Вулиця Руська
(Оцінок ще немає)