Марта садить. Марта сіє.
Марта вміє і не вміє…
Робить рівчики криві,
спотикнулася в траві…
Батько в поміч,— та дарма! —
Марта каже: «Я сама!
Ви ж мене навчали, татку:
легкого нема початку,
всяке вміння — у труді…
Раду дам своїй біді!»
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Дні минали без пригод
- Попередній вірш → Марія Хоросницька – Попросила Марта
(Оцінок ще немає)