На радість на матусину
з обіднього стола
згортає всі окрушини
Мартусенька мала.
— Що робиш з ними, донечко,
куди діваєш їх?
— Виношу за віконечко
для друзів для моїх!
— Моя маленька зірочко,
а друзі ці — які?
— У них сіреньке пір’ячко
і дзьобики дзвінкі.
