Такий на кухні аромат,
аж млосно у повітрі.
Мак для куті втирає брат
у глиняній макітрі.
А я слідкую раз у раз,
чи не димить із печі…
Щороку так буває в нас,
коли під щедрий вечір.
В кімнаті стіл накритий вже,
для кожного готові:
тарілка, вилочка з ножем
й серветка паперова.
В однім кутку — сніпок-дідух,
у другому — ялинка.
Від пампушків — солодкий дух,
аж набігає слинка!..
Поласував би, та не слід…
Тоді, як нам у двері
постукають бабуся й дід,
всі сядем до вечері.
Стару традицію, мов світ,
ми бережем як святість:
коли живі ще баба й дід —
їм перше місце в хаті!
Щедрівок вивчив я аж сім!
Ще буду більше знати,
щедрівки треба знати всім,
хто піде щедрувати.
