А моя матуся
ніжними руками,
а моя матуся
шовками-нитками
шиє-вишиває!
Я вночі проснуся,
а моя матуся
спати не лягає,—
шиє-вишиває!
— Скоро,—
каже мати,—
березня дев’яте.
Ми портрет
Тараса
рушником прикрасим.
- Наступний вірш → Оксана Вишневська – Весільний рушник
- Попередній вірш → Галина Онацька – Рушничок
(Оцінок ще немає)