Закінчилися уроки,
гайда зараз де-небудь,
поки батько прийде, поки
сині сутінки впадуть…
Може, в парк на каруселі?
В сад сусідський через тин?..
Всюди друзі е веселі,—
вдома сум, коли один…
Ось і хлопці, ось і м’ячик!
Дожену я їх скоріш…
— Спершу розв’яжи задачі
і напам’ять вивчи вірш!
Насторожився школярик,
оглядається тихцем…
— Що за диво? Що за чари?!
Звідкіля йде голос цей?
Біля нього ні людини…
І не мати, і не брат…
Ну, а голос звідкись лине
І лякає не на жарт!
Може, феї це казкові
стережуть його від зла?
Ні,— школярська власна совість
добрий голос подала.
