Марія Хоросницька – Стрийський парк: Вірш

В Стрийськім парку що не крок –
відкриття цікаві.
Кожне дерево — урок,
дуже цінний навіть!

Де тут явір, клен чи в’яз?
Щоб не помилитись,
найзручніше тут якраз
у природи вчитись.

Мов склади у букварі,
радісно й тривожно
пальчиками по корі
теж читати можна…

Ніжна туя, гордий тис
стануть перед вами…
Стрийський парк — неначе ліс,
знається з вітрами.

Взимку свищуть, і шумлять,
і сичать мов змії,
у зелених гніздах сплять
влітку вітровії.

Та зате пташки весь день
галасують вперто:
вчать мелодії пісень —
виступлять з концертом.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Хоросницька – Стрийський парк":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Хоросницька – Стрийський парк: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.