Свиснув шпак…
— Що в тім такого?
— Ви не знаєте хіба?!
Лютий впав
вербі у ноги,—
закосичилась верба!
Повиймали віолончелі
й веселять синички сад.
Скачуть горобці веселі
по-своєму навпопад…
І пішли
сороки в скоки
то із плоту,
то на пліт…
Горлопанять
на всі боки,
на увесь
пташиний рід.
Стільки гвалту,
шуму, руху,
розмаїття взагалі,
аж своє зелене вухо
випхав ревінь
з-під землі…
Свиснув шпак —
ось що такого:
в бруньці — листя молоде!
Вийшла
з царства зимового
і до нас
весна іде!
- Наступний вірш → Марія Хоросницька – Мрії
- Попередній вірш → Марія Хоросницька – Перед собором
(Оцінок ще немає)