Марія Хоросницька – Великодня гра: Вірш

Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
розпочати цю забаву,
дуже милу, престару
великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
і постукує яйцем…
Що не стукне — трісь і трісь,—
яйця тріскають чиїсь…
Мартине — ціле, тверде,—
Марта рада далі йде…
Стук-стук-стук…
І раптом — хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього
разів три
і так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
декілька дівчат за ним…
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!

А тепер, відомо всім,
всі за стіл до Олі в дім
їсти яйця, все, що є…
Просить цей, що виграє.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Хоросницька – Великодня гра":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Хоросницька – Великодня гра: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.