Я немовлям цей світ уздрів:
безмовним народився.
Найперше слово «мама» вмів.
Слів інших потім вчився.
За звуком звук, за складом склад
я німоти позбувся.
Всю мову так з піснями влад
дала мені матуся.
Дала мені, щоб я беріг,
леліяв серцем щирим…
З пошаною до мов усіх
свою люблю без міри.
Хіба ще пісня солов’я
така в травневі ранки,
як мова, що успадкував
від матері-львів’янки.
