Марія Познанська – Чим пахне коровай: Вірш

А чому так радо сяють
Оченята у міалих?
Бо сьогодні — День врожаю:
Коровай гостює в нихі

Він шишкатий і рум’яний
Ліг ва шитий рушничок.
А на тому короваї —
Солі білої дрібок.

І калини грона повні
Червоніють для прикрас.
Короваю, гість шановний,
Звідкіля прийшов до нас?

І сказала перша Оля:
— Коровай прийшов із поля.

Це не тільки коровай,
Це — колгоспний урожай!

— Коровай,— сказав Борис,
— Під веселим сонцем ріс.

Пахне сонечком він красним
І промінням теплим, ясним.
В ньому труд і тата й мами,
Що зростили урожай…

Золотими молюсками
Пахне красень-коровай!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Познанська – Чим пахне коровай":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Познанська – Чим пахне коровай: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.