Зелен-гай і синя річка
стали темними, як нічка,
стихла вся земля.
Вітер трави не колише,
задрімали, сплять у тиші
луки і поля.
Раптом в небі,
там, де хмари,
хтось немов з гармати вдарив:
то озвався грім!
Дощові упали бризки.
Від дощу шумлять берізки
листячком своїм.
І, злякавшись громовиці,
стрепенувся на травиці
коник-стрибунець.
Грав на скрипочку він зранку,
щиру пісеньку-веснянку
обірвав гравець.
