З далекого моря занесло хмарину, –
Приніс її вітер, підгонив у спину.
Стомилась, заплакала хмаронька та
І сльози свої пролила на жита,
На гай, на долини –
Сльозини -перлини.
Не стало, не стало у небі хмарини …
А ми засміялись, бо зелено скрізь.
І весело стало від хмарчиних сліз!
- Наступний вірш → Марія Познанська – Липень
- Попередній вірш → Марія Познанська – Червень
(Оцінок ще немає)