В колгоспнім парку, де ялини,
Де тихо віє вітерець —
Стоїть у сонячнім промінні
Із бронзи вилитий боєць.
Поглянь: це пам’ятник солдатам.
Ось їх могила у вінках.
До неї ми несемо м’яту,
Барвінок в голубих квітках,
Червоні маки пломенисті,
Що розквітають у маю.
…Колись давно у цьому місті
Солдати полягли в бою.
Був час тоді страшний, суворий
Ішла з фашистами війна.
На чорних плитах мармурових,
Солдатські фото, імена…
За те боролися солдати,
І полягли вони в бою:
Щоб нам під сонечком зростати
В квітучім, рідному краю.
