На стрункій високій ніжці
Біля річки на лужку,
У хустинці-білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: Ні!
- Наступний вірш → Марія Познанська – Люби Батьківщину
- Попередній вірш → Платон Воронько – Тягач