Марія Познанська – Сам я планера майструю: Вірш

Сам я планера майструю,
Краю дощечки малі.
А зросту, то помандрую
У космічнім кораблі.

Вище Місяця полину,
Долечу аж до зірок.
Та назавжди не покину
Наше поле і ставок.

Не залишу зелен-гаю,
Вірних друзів у селі.
Я вернусь, коли злітаю,
Бо найкраще на Землі!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Познанська – Сам я планера майструю":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Познанська – Сам я планера майструю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.