Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий:
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ґанку,
Вийде мама з хати
І почне питати:
— Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?
- Наступний вірш → Марія Познанська – Сніжинки
- Попередній вірш → Марія Познанська – Падає, падає, падає
(Оцінок ще немає)