Марія Познанська – Стережіться, бур’яни: Вірш

Вийшли ми у «Колосочку»
Подивитись на грядки:
На городі, як віночки,
Зеленіють буряки.

Все зійшло: картопля, соя,
Редька, сонях, кавуни…
Гострі сапки — наша зброя:
Стережіться, бур’яниі

Не ховайтесь між рядками,
Молочай, осот, гірчак,
Лобода, будяк з голками,—
Не врятуєтесь однак!

А внизу, під лободою,
Хто забрався в холодок,
Трав’яною бородою
Застелив увесь рядок?

Упізнали? Це ж пирій,
Коренастий лиходій.
Ми його як обступили
Та за бороду вхопили,
Підрубали корінець,—
Пирію прийшов кінець!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Познанська – Стережіться, бур’яни":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Познанська – Стережіться, бур’яни: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.