Марія Познанська – Своїй мамі: Вірш

Спи, моя мамо. Спи, моя мила.
Постіль тобі я давно постелила.
Знала, прийдеш ти з роботи в утомі.
Хочу, щоб тихо було в нашім домі.

Навіть Мурку не дозволю мурчати,
Хай він іде собі з хати…
Ти будеш спати, а я за годину
Кінчу тобі вишивати хустину.

Вранці, як прийде світання до хати,
Будемо, мамо, тебе ми вітати.
Вдвох привітаємо з татом
З Восьмого березня святом.
Дам я тобі в ту хвилину
Вишиту шовком хустину.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Познанська – Своїй мамі":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марія Познанська – Своїй мамі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.