Марія Познанська – Сипнула зима наостанку: Вірш

Сипнула зима наостанку
Сніжинки свої крижані…
Раніше приходять світанки,
Зробилися довшими дні.
А сонечко дужче пригріло,—
Сніжинки розтанули вмить.
…Надворі уже потепліло.
І зимонька стала тужить:
Прийшла їй пора нас лишати —
Іде вона в інші краї…
Тож будемо весну стрічати,—
Чекати у гості її!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Познанська – Сипнула зима наостанку":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марія Познанська – Сипнула зима наостанку: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.