Марія Познанська – У жнива: Вірш

Пшениці шумлять довкола —
Колос колосу співа.
На колгоспнім нашім полі
Почалися вже жнива.

Йдуть комбайни «Колос», «Нива»
Зблизька я стою й дивлюсь.
А за старшого над ними
На комбайні — мій татусь.

Сонце промені червоні
Так і сипле з висоти.
Не одні комбайном гони
Треба таткові пройш.

Буде він весь день при ділі,
Не змарнує жодну мить:
Пшениці рясні, доспілі
Треба встигнути скосить!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Познанська – У жнива":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Познанська – У жнива: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.