Марія Познанська – Вітер: Вірш

Вiтер, вiтер пустотливий
Залетiв до нас у сад,
Оббиває грушi, сливи,
Трусить яблунi пiдряд.

I хустиночку в Марусi
На голiвцi розв’язав.
Свиснув дiвчинцi у вусi
I нiчого не сказав.

Перебiг, упав на квiти,
На травi лишив слiди.
Неслухняний i сердитий,
Хто просив тебе сюди?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Познанська – Вітер":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марія Познанська – Вітер: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.