Марія Пригара – Хлопчик і вітер: Вірш

Чи то я недбалий?
Чи то я ледачий?
Оце задали нам
Чотири задачі.
Чотири задачі
Й письмо на додачу.
І вже я навколо
Нічого не бачу.
Та поки списав я
Чотири рядочки,
В дворі задзвеніли
Весняні струмочки.
В калюжі під тином
Заблискали бульки,
Зронили краплини
Веселі бурульки.
І вітер з розгону
Влетів до кімнати:
— Та доки ж сидіти?
Та доки писати?
Не буду я слухать
Цю пісню весняну:
Хай линуть краплини,
Я навіть не гляну.
Не буду зважати
На їхню говірку.
Я дав собі слово
Одержать п’ятірку!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Пригара – Хлопчик і вітер":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Пригара – Хлопчик і вітер: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.