У нас Катруся Івченко —
Найкраща прибиральниця.
Вона вже так старається —
Вся ланка нею хвалиться.
— Оце хазяйська дівчина!—
Говорить тьотя Настя.—
Напевне, мати вивчила:
Буває людям щастя!
Підлогу в класі вимиє,
Мов у своїй господі,
Іще й на інших гримає,—
Хазяєчка та й годі!
Мов грім, летить Катруся в дім,
Метляючи косичкою.
Вбіга мерщій і зразу в бій
З молодшою сестричкою.
— Ой лихо! Що ж це діється?
Чому обід не гріється?
Я зранку прибирала клас —
Мені давно обідать час!
Чого стоїш? Біжи скоріш!
Насип борщу і хліба вріж!
Сестричка мовчки слуха все,
Приносить борщ і хліб несе.
От з’їла Катря свій обід.
— Ти ж, Галко, прибери як слід!
Тарілки теж помий сама:
У мене просто сил нема.
І вже — дивіться! — в ліжку —
Лежить, читає книжку.
… Мені ввижається чомусь,
Немов я знаю двох Катрусь.
Одна із них за звичкою
Командує сестричкою
І не береться зроду
Ні за холодну воду.
А друга — вчиться краще всіх,
Працює — не зупиниться.
…Котра, скажіть нам, справжня з них:
Ледащо чи відмінниця?
