Марія Пригара – Пташиний сад: Вірш

Пташиний сад! Пташиний сад!
У балці, на полянці!
Сюди веселих пташенят
Приводять мами вранці.

Чижиха перша мчить в садок,
Сідає на ялинці.
Вона аж трьох своїх діток
Сама несе на спинці.

Такі ж пухнасті та малі
Синочок і дві дочки.
Бринять, мов дзвоники, в гіллі
Тоненькі голосочки.

Сорока з донькою летить
І каже їй на вухо:
— Ти ж, доню, тихо тут посидь.
Бо скажуть — цокотуха!

Із дятлом вдвох біжить синок,
Чубате дягленятко.
Він зразу виліз на сучок
І стукає, як татко!

А вже вільшаночка співа:
— Ставайте в пари, діти! —
Росу обтрушує трава,
Під сонцем пахнуть квіти!

І сто веселих пташенят
Підспівують вільшанці.
Пташиний сад! Пташиний сад
У балці, на полянці!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Пригара – Пташиний сад":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Пригара – Пташиний сад: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.