Котик біга ніжками —
Диб-диб.
Коник теж он бришкає —
Стриб-стриб!
Ну, а в тебе, бачиш, ніжки
Щось не ходять анітрішки.
Ти ступни отак, як киця!
А Оксаночка боїться.
Ти тікай, тікай, коток,
Од сестрички у куток!
Покотися під стілець,
Бистрий м’ячик-стрибунець!
Тут Оксаночка зирнула,
Ручки витягла й ступнула.
За м’ячиком, за котком,
Що вистрибує кругом, —
Туп!
- Наступний вірш → Іван Гнатюк – Я прокидаюся рано
- Попередній вірш → У нашого Омелечка