Марія Пригара – У дворі: Вірш

Сніжок сьогодні сиплеться,
Кружляє угорі.
У нас маленька дівчинка
Гуляє у дворі.

По білій стежці тупає
З лопаткою в руках,
Ведмедика пухнатого
Катає в саночках.

Тут раптом хлопці вибігли,-
Такий почався бій!
Аж зовсім зникла дівчинка
У хмарі сніговій.

Злякалася малесенька,
З усіх побігла ніг,
За камінь зачепилася
І впала прямо в сніг.

Згубила і ведмедика,
І саночки свої…
А хлопці снігом кидають,
Засипали її.

Тут я до неї кинувся,
На руки підхопив,
—Невже ж то вам не соромно! –
Гукнув на хлопчаків.

І став я потім дівчинку
Катати в саночках,
Засніжену, заплакану,
З ведмедиком в руках.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Пригара – У дворі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Пригара – У дворі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.