Марія Влад – Навчи мене премудрості: Вірш

Навчи мене премудрості, навчи,
Моя сувора і ласкава Музо,
А ти, тендітне серце, помовчи —
Мені потрібні витривалі друзі.

Ще треба йти з важким кресалом в ліс,
Ще конче треба на землі лишити
Побільше мужності, поменше сліз…

Навчи мене, життя, в руках тримати кріс
І крісом правді послужити.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Влад – Навчи мене премудрості":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марія Влад – Навчи мене премудрості: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.