Марія Влад – Падаю з гори птахом: Вірш

Падаю з гори птахом
В зелені кучері.
Дощами трави пахнуть…
Село, ти спиш?..
Ти змучене…
А завтра — Зелена неділя.
А я привела надії,
Бо що б я без них діяла?..
Спи.
Я гладитиму твої плечі
Згорбатілі, напрацьовані.
Добре, що є вечір
На світі цьому…
Добре, що є мама
І ти, село кохане.
Спи.
А на світанні
Все мені розкажете:
Кому принесли лелеки,
Кого поховали
І чому мені так легко
На серці стало?..
Тихше… Тихше —
Схилилася тиша
Над колискою гір,
Як мати.
Дощами трави пахнуть…
Спати… спати…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Влад – Падаю з гори птахом":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Марія Влад – Падаю з гори птахом: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.