Чуєте, як реве потік?
Сивогриво рветься з гір
І вічно живе у горах.
За віки він уже натік
Ціле море, вільне море.
Чуєте, як реве потік?
Крапля до краплі, бризк із бризку.
Для нього найпочесніша із потіх,
Коли спраглий вклоняється низько
І пригорщами п’є
Воду крижану.
П’є віру дідів,
П’є за свій дім,
За синову силу і за кохану
П’є. Кожен п’є
Студену, цілющу воду.
А потік ще дужче б’є,
Як серце народу.
