Марія Яновська – Знов молотарка стогне і гуде: Вірш

Знов молотарка стогне і гуде,
Молотять другий раз стару солому,
Ще може з неї десь зерно впаде
У місиві холодному вогкому.

Давним-давно закінчились жнива,
А влада урожай збирає досі.
Уповноважений з райкому, голова
Наказ дали… А люди? Безголосі…

Засніжені, знедолені, сумні…
Мов неживі, у горі і обмані…
Голодні… Наче привиди нічні,
В густому безпросвітному тумані.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Марія Яновська – Знов молотарка стогне і гуде":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Марія Яновська – Знов молотарка стогне і гуде: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.