Вийшов козак на гороньку,
Глянув по долині.
Там уронив він сльозоньку
По своїй родині.
Віє вітер з України
І ворон летить [з] родини.
Здохнув козак до дівчини,
Здохнув та й мовить:
«Скажи, чорний ворононьку,
Скажи хоть словонько,
Hex не сушу головоньку,
Не журу серденько…»
