Донно Анно. Біль у суглобах.
Ревматична пора осіння.
Розмиває дощами глобус,
І так пахне намоклим сіном.
Дві долоні – завжди у парі –
Безнастанно тереблять рам’я.
Як непотріб – старий гербарій –
Розсипають зотлілу пам’ять.
І летять у розкриті вікна
Пересохлі листи-лелітки.
Листя часу і попіл віку –
Золоті бутафорні злитки.
Донно Анно. Пора осіння.
Біль в суглобах і тиша хвора.
Розрослася у сутінь синю
Тінь від постаті Командора.
