Вірші класиків > Мар'яна Савка: Вірші > Мар’яна Савка – Каравели відходять

Мар’яна Савка – Каравели відходять: Вірш

Каравели відходять. Порожніють порти.
Проминають вітрила. За вікнами осінь.
Замітають вітри вернісажі. З картин
Тихо сходять старці і ідуть собі босі
У світи. А в світах – тільки сонми тривог
І замети зі снігу й піску. І самотньо
На трухлявому ґанку сидить собі Бог
І латає вітрила. За сотнею сотню.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Мар'яна Савка
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Мар’яна Савка – Каравели відходять":

Читати схожі вірші:

  1. Мар’яна Савка – Той мавр, наче прянощ південний
  2. Мар’яна Савка – Тільки й світла, що промінь
  3. Мар’яна Савка – Курортне
  4. Мар’яна Савка – Беатріче. Сутінки. Холод
  5. Ліна Костенко – Біла симфонія
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Мар’яна Савка – Каравели відходять: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.