Маленькі любові
Крізь замкову щілину
П’єси-одноактівки
За лаштунками сцени
Під час антракту.
Публіка стогне і пнеться
Зазирає у шпарку
А там
Каліграфія ліктів
Клавіатура хребців
І увесь оцей джаз
З саксофоном і сексом
Утім
Останнього завше замало
Більше пошуків сенсу
І калькуляції втрат
Які нам судилось любити
Любити і відпускати
Як голубів-листонош
Але краще хай
Не повертаються.
- Наступний вірш → Мар’яна Савка – Світлом лишу тебе собі
- Попередній вірш → Мар’яна Савка – Усі твої жінки живуть у моїй шухляді
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші